Юридична та формальна незалежність державних установ в Україні

i. Державні органи повинні дотримуватися законодавства про доступ до інформації, відповідати на запити та надавати інформацію, що представляє суспільний інтерес, фізичним, юридичним особам та інших зацікавленим сторонам.ii. Рекомендується оцінювати та оприлюднювати результати діяльності державних органів, враховуючи заздалегідь визначені цілі та показники. Це має розширити та посилити громадський контроль за інституціями та зменшити необхідність здійснення контролю з боку політиків.iii. Для державних органів, які мають Правління, важливо посилити роль, яку вони відіграють при перевірці рішень, прийнятих керівництвом. Для досягнення критеріїв незалежності члени Правління не мають бути залежними від керівництва.iv. При призначенні членів керівних органів необхідно уникати концентрації впливу.v. Положення, встановлені нормативно-правовою базою, повинні чітко та виправдано регулювати підстави для звільнення членів керівного органу.vi. Задля уникнення нерівномірності, необхідна збалансована політика щодо заробітної плати членів керівних органів державних установ. Крім того, рівень виплачуваної заробітної плати повинен залежати від результатів діяльності установи та, зокрема, її керівництва.

I. Призначення керівного органу та членів...

I.i Ризик втрати незалежності колективних органів може збільшуватися, якщо їх члени звільняються та обираються одночасно. Членів колективних органів управління слід змінювати поступово з інтервалом у кілька років. Такий підхід унеможливить працевлаштування всіх членів колективного органу протягом одного парламентського циклу.I.ii Новопризначені керівні органи інституцій мають бути нейтральними у своїх майбутніх рішеннях. Для державних органів призначення кандидатів на керівні посади може залежати тільки від одного суб’єкта чи гілки влади (наприклад, від уряду), що може створювати прямий конфлікт у разі контролю з його сторони. Незалежність в управлінні та прийнятті рішень державними органами вища, якщо до формування органів та призначення ключових осіб залучено кілька суб'єктів влади.I.iii Правління забезпечує певну гарантію неупередженості та запобігає можливим конфліктам інтересів. Якщо його відбір не є достатньо незалежним та прозорим, збільшується ризик зловживань. До процесу відбору членів Правління має залучатися більше одного суб’єкта влади.I.iv Термін повноважень вищих посадових осіб та членів Наглядової ради встановлений на два строки поспіль збільшує ризик, що такі особи будуть діяти догідливо щодо своїх виборців. Кандидати на ключові посади мають балотуватися на один термін. У разі відсутності професійних кандидатів може бути розглянута альтернатива, щоб одна і та ж особа могла брати участь у конкурсі на посаду максимум два рази, але не підряд.I.v Задля підвищення прозорості та громадського нагляду за менеджментом інституцій, резюме членів керівного органу мають бути загальнодоступними.I.vi Нормативні акти, що регулюють організацію та діяльність державних установ, повинні бути доповнені чіткими положеннями, що забороняють приймати кандидатів на керівні посади у випадку, якщо останні протягом останніх двох років були залучені до політичної діяльності у якості члена будь-якої політичної партії.

II. Звільнення посадових осіб

II.i Якщо існує можливість звільнити членів керівних та колективних органів без причини або з невизначеним обґрунтуванням, це означає сильну залежність. Будь-яка посадова особа повинна бути звільнена, якщо вона зробила вчинок, несумісний із виконанням своїх службових обов'язків. Відповідні причини мають бути чітко прописані у законодавчих актах та документах.II.ii Для частини державних органів рішення щодо звільнення кандидатів з керівних посад може залежати тільки від одного суб’єкта чи гілки влади (наприклад, від уряду). Незалежність в управлінні державними органами вища, якщо у рішенні щодо звільнення ключових осіб залучено кілька суб'єктів влади.II.iii Правління забезпечує певну гарантію неупередженості та запобігає можливим конфліктам інтересів. Якщо звільнення його членів не є достатньо незалежним та прозорим, збільшується ризик зловживань. До процесу рішення щодо звільнення членів Правління має залучатися більше одного суб’єкта влади.

III. Суверенітет та конституційні основи

III.i Законодавство не усіх державних установ чітко декларує незалежність їх рішень та необхідність інституції діяти самостійно, хоча функції чітко це передбачають. Існує потреба внести необхідні уточнення задля зменшення ризиків впливу на майбутні рішення державного органу.III.ii Державний орган не повинен бути безпосередньо фінансово залежним. З метою посилення фінансової незалежності необхідно створити окрему статтю бюджету та диверсифікувати джерела для фінансування інституції.

IV. Доходи посадових осіб та службовців

IV.i Необхідно забезпечити надання інформації про заробітні плати та винагороди, що виплачуються державним службовцям різних категорій у державному органі.IV.ii Високопосадовці державних установ потребують подальшої фінансової мотивації, щоб забезпечити практичне досягнення цілей інституції. Політика щодо заробітної плати повинна передбачати наближеність зарплат до ринкових.IV.iii Мотиваційна винагорода спеціалістам/виконавчим працівникам державних установ необхідна для забезпечення належного функціонування державних інституцій та найму персоналу з високим рівнем професіоналізму. Крім того, необхідно визначити деякі додаткові інструменти мотивації та стимулювання.

V. Процес відбору на посаду керівника установи

V.i Не всі державні установи публікують на своєму сайті інформацію про наявні вакансії або розділ з вакансіями відсутній. Відсутність інформації робить відбір недостатньо прозорим та відкритим, що призводить до зменшення конкуренції.V.ii Недостатні та погано визначені вимоги до кандидатів на високі посади в державних органах не гарантують ретельного та прозорого процесу відбору. Необхідно зобов’язати кандидатів подавати мотиваційний лист, декларацію та проект чи бачення стратегії розвитку інституції при подачі документів на конкурс.V.iii Кандидати на керівні посади повинні бути зобов'язані подати проект щодо стратегії управління і представити його в ході публічних слухань. Це дасть змогу вимірювати результати діяльності державних установ, враховуючи заздалегідь визначені цілі та показники. Це має розширити та посилити громадський контроль за інституціями та зменшити необхідність здійснення контролю з боку політиків.V.iv Низький рівень професійних вимог часто не забезпечує достатньої якості державних службовців. Обов’язковим критерієм має стати володіння принаймні однією іноземною мовою (англійська, німецька, іспанська та французька) та перевірка здатності кандидатів спілкуватися однією з цих мов та розуміти професійні тексти.V.v Нормативні акти, що регулюють організацію та її діяльність, повинні бути чітко доповнені конкретними вимогами щодо освіти, досвіду роботи та політичної незалежності кандидатів на посаду в керівному органі державної інституції.V.vi Інституції, від яких вимагається незалежність, не повинні мати особистих зв'язків із суб'єктами, задіяними у здійсненні державної влади та розробці законодавчих актів (зокрема, політичними партіями та рухами). Проблема полягає в тому, що вимоги щодо забезпечення політичної незалежності є невизначеними. Необхідно поставити умову неможливості прямого переходу політиків на ключові керівні посади в інституціях. V.vii Громадські слухання повинні бути обов’язковим інструментом та частиною процесу відбору під час заміщення керівних посад у державних інституціях. Існуючі нормативні акти щодо громадських слухань повинні впроваджуватися як частина кожного процесу відбору. Має бути передбачено наступне: а) кандидати повинні бути загальновідомі заздалегідь; б) інформація про кандидатів (резюме, додаткова інформація) повинна бути загальнодоступною; в) проведення громадських слухань з можливістю поставити запитання кандидатам як політичними представниками, так і громадськістю, ЗМІ та іншими зацікавленими сторонами; г) прямий ефір або аудіо / відеозапис та публічне розповсюдження громадських слухань; д) надання шансу взяти участь у громадських слуханнях експертам.V.viii Було б доцільно оприлюднити сесії оцінювання та підрахунку балів кандидатів, оскільки це суттєво збільшило б прозорість, а також довіру до цих відкритих конкурсів.V.ix Експертна комісія має гарантувати, що кандидат відповідає встановленим законодавством критеріям. Для цього можна залучати спеціальні агентства, організовувати навчання для наслідування трендів по відбору кандидатів, які використовують спеціалісти в приватному секторі.

iЯкщо дві або більше установи отримують однакові бали, вони займають однакове місце. Так, наприклад, може бути два або більше переможців або дві бронзові медалі.

	Назва	I.7. Члени керівного органу призначаються різними способами (декількома суб’єктами)	III.3. Порядок призначення заступника голови державного органу визначений Конституцією України
1.	Антимонопольний комітет України	1 б.	0 б.
1.	Державна митна служба України	1 б.	0 б.
1.	Державна податкова служба України	1 б.	0 б.
1.	Державна фіскальна служба України	1 б.	0 б.
1.	Національна поліція України	1 б.	0 б.
1.	Національне антикорупційне бюро України	1 б.	0 б.
1.	Національний банк України	1 б.	0 б.
1.	Офіс Генерального прокурора	1 б.	0 б.
1.	Пенсійний фонд України	1 б.	0 б.
1.	Фонд державного майна України	1 б.	0 б.
11.	Верховний Суд	0 б.	1 б.
11.	Конституційний Суд України	0 б.	1 б.
11.	Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків	0 б.	0 б.
11.	Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг	0 б.	0 б.
11.	Національне агентство з питань запобігання корупції	0 б.	0 б.
11.	Рада бізнес-омбудсмена	0 б.	0 б.
11.	Уповноважений Верховної Ради України з прав людини	0 б.	0 б.